Адже насправді далеко не все, пропоноване у шкільних підручниках, варте детального вивчення. Як і багато з того, що до них не ввійшло, слід випускати з уваги. Особливо, якщо йдеться про українську шкільну програму, що найпевніше виконує функцію знеохочення дітей до читання, пише
Insider. Видання зібрало книги, які здатні змінити уявлення про нудне читання, і полегшити життя батькам, які ламають голову в пошуках цікавого і корисного подарунка.
«Карти», Олександр й Даніель Мізелінських
(Видавництво Старого Лева, 2014)
Чудовий географічний атлас, що охоплює 42 країни світу, насамперед привертає увагу деталізацією характерних символів певних країн: пам’яток природи, національних страв, відомих постатей тощо.
Критики давно назвали це видання книгою віртуальних мандрів. Власне, ідея такого атласу – геть не нова, й на поличках книгарень є чимало подібних книг, проте саме «Карти» Мізелінських після виходу 2012 року в Польщі стали хітом продажу й у багатьох інших країнах, де були перевидані.
Це книга, яку можна годинами переглядати не тільки з дитиною, а й самому. Її можна розгортати щоразу, натрапляючи в інших книжках на згадку про певні країни світу. Тому такий атлас – це ще й естетично довершена нагода привчати маленького читача до користування словниками й енциклопедіями.
Рекомендований вік: від 5-6 років.
Джеф Кінні «Щоденник слабака»
(Країна мрій, 2014)
Книга, що не була задумана саме як книга (автор просто задля власної розваги іноді писав кумедні історії), проте з виходом стала бестселером у США, а також здобула шалену популярність у багатьох інших країнах.
Веселі історії про типову американську родину подані, як щоденник головного героя, учня середньої школи. Нетиповість цього видання полягає в цікавому поєднанні власне тексту й коміксу, а також у доволі несподіваному для українського читача доборі лексики: маємо писані чорним по білому багато слів, вживання яких зазвичай не викликає захвату в батьків чемних діток: тут і «дебіли», і «блін», і «ідіоти».
Тобто сіячі «доброго й вічного» матимуть над чим стрепенутися, а інші можуть швиденько читати й тішитися появою видання без краплі моралізаторства й солодкавих історій. «Щоденник слабака» може стати відкриттям для тих, хто вважає, що читати – нудно, або кого «добрі» дорослі встигли відлякати від читання повчальними текстами про безкінечно пухнасті вчинки зайчиків чи котиків.
Рекомендований вік: від 8-9 років.
Галя Ткачук «Вечірні крамниці вулиці Волоської»
(Темпора, 2014)
Галя Ткачук належить до тих українських авторок, книжки якої можна пропонувати дітям, розбалуваним якісними перекладними книжками.
Під обкладинкою «Вечірніх крамниць» – хороша повість про чари міста, зокрема Києва, викрадені чужаками-лиходіями, про їх сповнене пригод повернення й про те, як поза своїм домом вони втрачають будь-яку силу.
Таким, щоправда, є поверховий пласт книги, бо якщо її візьмуться читати старші й обізнаніші в літературі читачі, то матимуть змогу за дитинним і наївним стилем письма відкрити багато глибших інтерпретацій. Проте на перший погляд маємо таки видання для дітей – сповнене пригод і фантазій, мрій і зовсім трішки мудрувань.
