23 листопада 86 - річниця Голодомору 1932-1933рр.

Жахливим злочином радянської тоталітарної системи проти українського народу став Голодомор 1932-1933рр., який фізично й морально понівечив не одне покоління українців. Згубність його наслідків відчувається й досі.
Сучасне населення України - нащадки тих, хто вижив у ті  страшні часи, тому ця катастрофа не стала минулим. Ми й досі відчуваємо на собі наслідки Голодомору та зміни в національній свідомості.
У пам'яті українців та інших націй Голодомор 1932-1933 рр. назавжди лишиться однією з найстрашніших сторінок минулого. Але, в той же час, Голодомор - це історичне явище, яке відбулося у конкретний час, у конкретному місці і є наслідком дій конкретних осіб.
Ми повинні знайти в собі мужність визначити і переконати інших,що нація  стала жертвою страшного злочину, який ніколи не повинен повторитися. Ми маємо усвідомити, що сьогоднішнє населення України є нащадками тих, хто вижив у ті страшні часи. Але нас могло бути  набагато більше.
У ліцеї відбулися заходи приурочені 86 - річниці Голодомору .

21 листопада День Гідності та Свободи

День Гідності та Свободи - свято в Україні, що відзначається 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої         ( 2004 р. ) та Революції Гідності ( 2013 р.).

Гідність - це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини.

Гідна людина - та, яка робить корисні справи, є патріотом своєї держави.

23.11 - День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій

Всеукраїнська акція "ЗАСВІТИ СВІЧКУ"

На підвіконні палахтить

Скорботи полум'я священне-

То свічка пам'яті горить

За всіх безвинно убієнних.

Згадайте нас - бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка !

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

До уваги учнів та вчителів ліцею в бібліотеці оформлена  книжково- літературна добірка 

"Голодомор - Причини і наслідки",  матеріали акції  "Колосок пам'яті", спогади свідків Голодомору  в с.Клубівка та сусідніх селах Ізяславського району, матеріали номінації  "З попелу забуття" ( Голодомор 1932-1933 рр. на Заславщині ) та ЛЮДИ ПРАВДИ. ЩОБ СВІТ ЗНАВ.

13 листопада річниця від дня народження українського гумориста

130 років від дня народження Остапа Вишні

Народився Павло Губенко (Остап Вишня) 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній родині. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом навчався у Києві, у військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, однак залишив навчання й віддався журналістській та літературній роботі.

Сам гуморист у «Моїй автобіографії» (вийшла у 1927 р.) з притаманними йому іронічними самокпинами щодо своїх революційних «одіссей» писав: «Як ударила революція — завертівся. Будував Україну. Бігав з Центральної ради в університет, а з університету в Центральну раду. Тоді до св. Софії, з св. Софії до «Просвіти», а з «Просвіти» на мітинг, з мітингу на збори...»

Ця активна «державна» діяльність закінчилася тим, що в 1919 р. П. Губенко, як і чимало ентузіастів відродження національної культури, діячів, урядовців УНР, потрапляє до Кам'янця-Подільського, а весною 1920 р. повертається до Києва. Восени його заарештовують. Втім, не виявивши «компромату» в діях П. Губенка ні за гетьманщини, ні за петлюрівщини, його випускають із в'язниці в квітні наступного року.

Перший свій сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» за підписом П. Грунський письменник надрукував у газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 р. У квітні 1921 р. П. Губенко стає працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК» (редагував її В. Блакитний), а кількома місяцями пізніше — й відповідальним секретарем «Селянської правди» (редагував С. Пилипенко), на сторінках якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з'явився підпис Остап Вишня.

День української мови та писемності

Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія.
День важливий для кожного з нас. Не можна казати: "Я люблю Україну, люблю рідну мову, я - патріот своєї держави" лише один чи двічі на рік, на великі свята. Цим потрібно жити, відчувати серцем, вболівати душею, відстоювати щодня.Доводити , що наша держава найкраща, наша мова найрідніша. І жодна чужинська мова не замінить нам рідної української мови, увібраної з молоком матері, вибореної у віках. Так само, як не може замінити рідну матусю чужа жінка, а ніжний лагідний голос - чужий, незнайомий, хай так само мелодійний...
Наша мова - це наша гордість. Без неї немає нації, немає держави, немає нас...
Для вчителів та учнів ліцею в бібліотеці розгорнута книжково - літературна добірка "Живеш в Україні - то знай її мову".