130 років від дня народження Остапа Вишні
Народився Павло Губенко (Остап Вишня) 13 листопада 1889
р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині
Охтирський район Сумської області) в багатодітній родині. Закінчив початкову,
потім двокласну школу в Зінькові, згодом навчався у Києві, у
військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив на
історико-філологічний факультет Київського університету, однак залишив навчання
й віддався журналістській та літературній роботі.
Сам гуморист у «Моїй автобіографії» (вийшла у 1927 р.) з
притаманними йому іронічними самокпинами щодо своїх революційних «одіссей»
писав: «Як ударила революція — завертівся. Будував Україну. Бігав з Центральної
ради в університет, а з університету в Центральну раду. Тоді до св. Софії, з
св. Софії до «Просвіти», а з «Просвіти» на мітинг, з мітингу на збори...»
Ця активна «державна» діяльність закінчилася тим, що в 1919
р. П. Губенко, як і чимало ентузіастів відродження національної культури,
діячів, урядовців УНР, потрапляє до Кам'янця-Подільського, а весною 1920
р. повертається до Києва. Восени його заарештовують. Втім, не виявивши
«компромату» в діях П. Губенка ні за гетьманщини, ні за петлюрівщини, його
випускають із в'язниці в квітні наступного року.
Перший свій сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна
(Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» за підписом П. Грунський
письменник надрукував у газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 р. У квітні
1921 р. П. Губенко стає працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК»
(редагував її В. Блакитний), а кількома місяцями пізніше — й відповідальним
секретарем «Селянської правди» (редагував С. Пилипенко), на сторінках
якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з'явився
підпис Остап Вишня.
Немає коментарів:
Дописати коментар